Запис перший

Сталкер Борг-Відьмак. Сидять увечері волівці, людей десь п'ятеро, біля багаття: хто анекдоти травить, а досвідчений розповідає про мудрість Зони й людську чакру. Раптом удалині — крик кровососа. Новенькі перелякались і приготувались, а досвідчений лише буркнув собі під ніс: «От скотина, через тебе хтось із нас не буде на вахті». Прислухались, заспокоїлись і далі балакають про всяке... — Зона — місце гарне, загадкове. От тільки фауна тут страшна, так і не хочеться за межі бази виходити. — Ех, точно кажеш. Нам би таких, як відьмаки, не завадило — легше було б тута. — Хех, ну ти видав: відьмаки в Зоні! Цим долгівці займаються, та не завжди в них виходить, бо все роблять «відносно відповідно». — Хах, ну ти даєш! Там усі такі: найкраще тільки з горілкою справляються. Новачки сміються, а досвідчений починає бурмотіти: — Ех, салабони. Погано знаєте Зону та її мешканців: нікого тут недооцінювати не можна. Зневажиш супротивника — за хвилину станеш мерцем. А по вашій темі... Я знаю одного долгівця з незвичним позивним — Борг Відьмак, майстер із полювання на монстрів. На власні очі бачив, як він брався за важкі завдання. Одного разу... Один із новачків перебиває: — Зачекай, а чому Борг, а не Обов'язок Відьмак чи Долг Відьмак? І чому ми вперше про таку особу чуємо? — Бо ви новенькі й не слухаєте історій від наставників. Ех, доведеться розповісти із самого початку — і про початок, і про сьогодення... — Зачекай, він ще живий? — Так. А тепер слухайте. З'явився цей чоловік у Зоні в 28 років, після відключення Випалювача мізків. Теж був зеленим, але знав диких тварин ще там, на Великій, бо раніше працював контрактником і єгерем — це по-сучасному так кажуть, а по-старому професія називається лісник. Одинаки в селищі Новачків прозвали його Лісовим Єгерем. Досвідчений замовк і серйозно подивився на зелених. Ті аж притихли біля багаття. — А от що було далі... — повільно допив із фляги. — Не всі з того виходять живими. А вже точно не всі — людьми. Біля багаття стало тихо. (Кінець першої частини.)