Псевдособака

Дикі вовки, які мешкали у лісах Зони на момент катастрофи. Стали родоначальниками цього виду мутантів. Всупереч назві, псевдособаки походять не від собак, а від вовків. Дикі тварини, які мешкали у лісах Зони на момент Катастрофи, і стали пращурами одного з найнебезпечніших видів мутантів. Ці істоти ведуть територіальний спосіб життя і люто атакують будь-кого, хто заходить до їхніх володіннь. Блискавична реакція, неймовірна рухливість і гострі зуби роблять псевдособаку дуже серйозним ворогом, проти якого важко встояти навіть великому мутантові чи добре озброєному сталкерові. Найбільше у псевдособаки змінилась голова: кругла, з великими, але не сильно вираженими щелепами, озброєними великими зубами, що ростуть впродовж всього життя тварини. Потужна мускулатура і змінений кістяк дозволяє цьому монстрові пересуватись з неймовірною швидкістю і здійснювати великі стрімкі стрибки. Псевдособака вельми стійкий до радіації і ударних аномалій. Далеко стрибає і можливо вміє "телепортуватись" на невеликі відстані. Псі-здібности псевдособак, за вийнятком деяких підвидів, невеликі. Перша зустріч з псевдособакою викликає у новачка неймовірне враження — іноді фатальне. Багато сталкерів вважають псевдособак справжніми "духами смерті" Зони. Ці істоти ведуть територіальний спосіб життя і люто атакують будь-кого, хто заходить на їхні володіння. Найчастіше зустрічаються поодинці, але нерідко парами, і невеликими зграями, по півдюжини особин. Часто можна побачити, як псевдособака керує зграєю сліпих псів. Але навряд ця "співпраця" простягається далі одного спільного полювання. Псевдособаку цілком можна приручити, але починати треба з зовсім маленького цуценяти. Принаймні відомі два сталкери, яким це вдалося: у Доктора — кобель Дружок, у Ноя — сука Лессі, яка пізніше принесла потомство.